День Вінграновського
Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайську на Миколаївщині.
Микола Вінграновський — видатний український поет, прозаїк, режисер, актор та сценарист, якого називають "першим після Довженка" і "останнім із шістдесятників". Його життя та творчість сповнені цікавих і непересічних фактів.
Ключові та цікаві факти про Миколу Вінграновського:
· Учень Олександра Довженка: Доленосною подією для Вінграновського стало навчання у Всеросійському державному інституті кінематографії (ВДІК) в москві, де його майстром курсу був сам Олександр Довженко. Довженко високо цінував талант юнака, називав його "найталановитішим із своїх учнів" і навіть пророкував йому велике майбутнє.
· Акторський дебют у кіно: Ще будучи студентом, Вінграновський зіграв головну роль — Івана Орлюка у фільмі "Повість полум'яних літ" (1961), сценарій до якого написав Довженко. Ця роль принесла йому широку пізнаваність.
· Людина-оркестр: Вінграновський був надзвичайно різнобічним митцем: він писав поезію, прозу, дитячі казки, знімав фільми як режисер ("Довженко. Щоденник", "Климко", "Берег любові"), був актором та сценаристом. Він однаково талановито володів усіма цими гранями мистецтва.
· Літературний хист з дитинства: Він почав писати вірші ще в школі, але його справжнє поетичне покликання розкрилося під час навчання у ВДІКу.
· Майстер дитячої літератури: Окреме місце у його творчості посідають твори для дітей. Його повісті "Сіроманець" та "Літо на Десні", а також численні казки ("Гусенятко") стали класикою української дитячої літератури.
· Лауреат Шевченківської премії: У 1984 році Микола Вінграновський був відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка за збірки творів для дітей "Літо на Десні" та "Кінь на вечірній зорі".
· Принципова позиція: Він був людиною з твердою громадянською позицією. Він не боявся висловлювати свої думки, навіть якщо вони йшли врозріз із тодішньою радянською ідеологією, за що мав проблеми з цензурою.
· Фізична особливість та її значення: У Миколи Вінграновського не було вказівного пальця на руці (втратив його в дитинстві). Існує цікава інтерпретація цього факту, пов'язана з філософією кришнаїзму, де вказівний палець асоціюється з "хибним его". Це додає символічності його скромності та відсутності гордині.
· Відмова від офіційних почестей: Він був дуже скромною людиною і не любив офіціозу. Наприклад, він відмовився від звання Героя України, вважаючи, що його робота — це його обов'язок перед народом.